Ні, долю у житті не обійдеш,
Не обманеш її ти хитрим словом
Чи маскарадом модненьких одеж,
Де змішане зелене з малиновим.
Вона усім відміряє своє,
Не глянувши на гроші і посади.
І пильний погляд вироком стає
Із відчуттям провини і досади.

Приспів:
Пошли мені, Боже, нехитрої долі
І серця гарячого чесний порив.
Пошли мені, Боже, утіху та болі,
Щоб я з Україною їх розділив.

Не розгадаєш долі таїну,
Всіх кольорів не втиснєш в звичну раму:
Одного понесе в небесну вишину,
А іншого жбурне в глибоку яму.
Я вірю в долю з давньої пори,
Тому й кажу без театральних жестів:
О доле, ти зі мною не хитри:
Клади свій хрест - його я буду нести.

Приспів.