Над Прип'яттю, над селами
Знов пролітають гуси,
Немов не помічаючи
Вчорашньої біди.
І побіліла матінка
Шепоче: повернуся.
Із птицями весняними
Я знов вернусь туди.
Не треба, мамо, плакати -
Життя не зупинити.
Чорнобильці, чорнобильці,
Ви гордість наша й біль.
Ми маємо, ми мусимо
Усе для вас зробити,
Щоб вам життя підносило
Щедротно хліб та сіль.

Приспів:
А чорнобильський біль, а чорнобильський біль
Ще відлунює жалем гірким звідусіль.
Ми рятуєм людей, і нам треба іти,
Де горить і пече, щоб не сталось біди.
А чорнобильський біль, планетарності грім -
Пригадати його нам потрібно усім.
Ми на чатах завжди - бачим доли і вись,
Щоб той грім на землі більше не повторивсь.

Наш рідний край карбований
Відсітинами лиха,
Не милувала доля нас
На тишу й благодать,
Та нам негоже плакати,
Сльозу роняти тихо,
А треба нам боротися
І зло перемагать.
Бо ми мобілізовані
Обов'язком і серцем,
Бо ми все пам'ятаємо,
Що забувадь не слід.
Хоча гроза Чорнобиля
В душі і не зітреться,
Та дух людської мужності
Сильніший всяких бід.

Приспів.