Я під київське небо, як на сповідь, іду,
Щоб утіху відчуть і притишить біду,
Щоб поглянуть навкруг і побачить Дніпро,
Щоб єднались в душі і любов, і добро.
Я всім серцем відчув - і сказать не боюсь:
Українська колиска - наша Київська Русь.
Ми зросли і ростем, підійнявшись з колін,
Під святої Софії розлунистий дзвін.

Приспів:
Я на київські схили
Знов прийду, ти прийдеш.
Володимирська гірка -
Стеля київських веж.
Тут Святий Володимир
Зняв свій хрест в синю вись.
Звідси з Божої волі,
Певно, й ми почались.

Володимирська гірка - з неї видно усе:
Київ голову гордо, не схиливши, несе.
І золочені храми, наче свічі, горять,
Щоб на Київ Господь посилав благодать.

Приспів:
Я на київські схили
Знов прийду, ти прийдеш.
Володимирська гірка -
Стеля київських веж.
Промовля Володимир
Із хрестом угорі:
Будь же, Києве наш,
В щасті, в мирі й добрі.