Хвиля літнього вечора
Полине на острівець
І поволі щезне у нічному морі.
Місяць візьме в руки
Золотий олівець
І намалює на небі зорі.
А за темним вікном
Вітер прошелестить,
Він тихенько про щось
Розмовлятиме з ніччю.
Місячний промінь крізь листя
Вкрадеться на мить,
Аж він намалює твоє обличчя.

Приспів:
Знову ніч, темна ніч
Розсипле зорі на безхмарнім небі.
Ніч, темна ніч,
Така подібна на тебе тиха ніч.

Вечір байку розкаже
І літо засне,
Позіхнувши ледь-ледь
Прохолодою ночі.
Очі зір посміхнуться
І впізнають мене, може,
В той день, а, може, в тої ночі.

Приспів. (2)

Така подібна на тебе тиха ніч,
Така подібна на тебе тиха ніч,
Ніч...
Така подібна на тебе тиха ніч...