Ой там на Вкраїні висока могила,
Ой там наша слава й недоля спочила.
Лежать ясночолі сини України,
А мати благає своєї дитини:

Приспів:
Ставай, любий сину,
Ставай не барися.
За рідну Вкраїну
Ставай поборися.

Болять мене рани не можу я встати,
Поклич мого сина хай йде воювати.
Нехай пам'ятає якого він роду,
Нехай він послужить своєму народу.

Приспів.

І стали соколи злетіли орлино,
Пішли воювати за рідну Вкраїну.
Не грози гриміли гриміли гармати.
Вмивалась сльозами старенькая мати.

Приспів.

Ой там на Вкраїні висока могила,
Ой там наша слава й недоля спочила.
А ми тую славу іще віднайдемо,
А ми ту недолю за вітром пошлемо.

Приспів.