1.Пропливав туман над житом,
Цвів у полі мак,
Ой з широким білим світом |
Прощався козак. | (2)

2.Згадав неньку, згадав милу-
Застогнав від ран,
Відкрив очі через силу, |
А в очах туман. | (2)

3.Десь в тумані ворон кряче
На горе-біду,
Десь його миленька плаче |
В вишневім саду. | (2)

4.Не дійти вже до криниці
По воду живу,
Десь поставлять у каплиці |
Свічку і йому. | (2)