Як я ишов од свой милой,
Світив місяць високо,
Мила на мя заволала, (2)
Чи-м одишов далеко.

Недалеко, недалеко,
Лем три милі з валава,
Верни, милий, квітку білий, (2)
Переночуй до рана.

А він ї так одповідат,
Же ма коня напавац,
А она си свої очи (2)
Слезоньками заляла.

А взяла го она, взяла
До комори, до свойой,
Наляла му погар вина (2)
До рученьки, до його.

Я то винко, я то винко,
Я то винко не хцем пиц,
Лем ти, моя наймиленьша, (2)
Лем ти моя мусиш биц.