По саду си походжаю (2)
І таке собі думаю,
Що далеко милу маю.

Світи, місяцю, ніченьку, (2)
Біжи швидко, кониченьку. (2)

Як прийшов перед ворота, (2)
Вийшла мила красна, злота, (2)

Загорілись личка білі, (2)
Заіскрились вічка милі. (2)

Нехай того Бог скарає, (2)
Що нас, мила, розлучає. (2)