Пішла рано дівчинонька
У лісочок по гриби,
Наробила свому серцю
Невеликої біди.

Молодая дівчинонько,
По ліщині не ходи:
Бо зеленая діброва,
Там усякі є гриби.

– Ой покажи, козаченьку,
Де в діброві добрий слід?
Приняв хлопець дівки мову
Ще радніше, ніжень мід.

Поверталась дівчинонька...
Її плечі вкрила шаль...
Чогось личко спаленіло,
А на очках видно жаль.