Ой там під дубом, під дубиною
Сидів голуб з голубиною,
Сиділи в парі, цілувалися,
Одним крилоньком накривалися.

Налетів ворон з чорної хмари,
Забив голуба і розлучив з пари.
Голуба вбивши, голубку взявши,
За тихий Дунай запровадивши.

Дає голубці жито-пшеницю:
"Їж, пий, голубко, бо ти вдовиця".
"Не буду їсти, не буду пити,
Який світ красний – нема з ким жити".

"В мене голубів сімсот і чотири".
"Нема такого, як мій милий,
Бо він голубчик чорнобривенький –
Личко рум’яне, з натури вірненький".