Ой не цвіти буйним цвітом,
Зелений катране,*
Тяжко-важко на серденьку,
Як вечір настане.

Ступай, коню, ступай, коню,
З гори кам’яної
До тієї дівчиноньки,
Що чорнії брови.

"Як не хочеш, дівчинонько,
Дружиною бути,
То дай мені таке зілля,
Щоб тебе забути".

"Єсть у мене таке зілля,
Росте біля току;
Як дам тобі напитися,–
Забудеш до року.

Єсть у мене таке зілля
Біля перелазу;
Як дам тобі напитися,–
Забудеш одразу.

Єсть у мене таке зілля,
Росте біля хати;
Як дам тобі напитися,–
Й забудеш, як звати".

"Буду пити, буду пити,
І краплі не впущу;
Хіба тоді я забуду,
Як очі заплющу".