0
0

Озеро Лінія Маннергейма

Перебор:
 1|----G----------------Bm-----------------------------Gm--    C 
2|------5-------3------------------------0-----1p0---
3|-----5-------4-----------------0------0---------0--
4|----5-------4-----------------2------2-------------
5|--3--------2--------2h3p2p0--2---------------------
6|----------------------------0-------3--------------

1|---------------------------------------------------
2|------5-------3------------------------0-----1p0---
3|-----5-------4-----------------0------0---------0--
4|----5-------4-------2h3p2p0---2------2-------------
5|--3--------2-----------------2---------------------
6|----------------------------0-------3--------------

Замісь перебору можна Бій 8-ку на кожні два акорди
|Куплет 1|
GВсі пам'ятають те поBmкинуте озеро
GmЗа містом. Зовсім безлCюдне по осені
GТихе навесні, неваBmгоме у червні
GmОзеро, в якому утонуCли наречені

GВсі пам'ятають ту зBmарізану дівчину
GmВиловлену в озері. НічCого незвичного
GДовге волосся, глиBmбокі порізи
GmРани, мов стигми, загCострені риси

GЗбилась під нігтями Bmкров її убивці
GmТемне місто, печаCльні традиції
GАнгели смутку завBmжди напоготові
GmТаких жінок убиваCють із любові

|Приспів|

GІ кожного разу, коли воBmни зустрічалися
GmКоли сварилися Cі сперечалися
GВсе перекочувалоBmсь і не закінчувалось
GmІ кожного разу повітCря засвічувалось

GЗ очей виганяючBmи найменший сумнів
GmІсторія їхніх дивCних стосунків
GНе мала продовження Bmі жодного змісту
GmАле варта того, щоби Cїї розповісти

|Куплет 2|
GВсі намагалися поBmбачити невидиме
GmВсі говорили, що вонаC була відьмою
GВсі вірили у духів та у Bmвічне спасіння
GmЖінки збивались на печCальне голосіння

GВсі говорили, що воBmна була закохана
GmЩо пам'ять про неї кимось глCибоко захована
GЗ усіх її коханців не заBmлишилось жодного
GmХто її убив, питалCи один одного

GХто її любив, хто неBm міг її пробачити?
GmХто її убив на остCанньому побаченні?
GХто озвався голосом Bmу замкнутому просторі?
GmХто її сховав у цьому чCортовому озері?


|Приспів|

GІ кожного разу, коли воBmни зустрічалися
GmКоли сварилися Cі сперечалися
GВсе перекочувалоBmсь і не закінчувалось
GmІ кожного разу повітCря засвічувалось

GЗ очей виганяючBmи найменший сумнів
GmІсторія їхніх дивCних стосунків
GНе мала продовження Bmі жодного змісту
GmАле варта того, щоби Cїї розповісти

|Куплет 3|

GБачити, як ти видиBmхаєш повітря
GmДалі сумніватись, даCлі не вірити
GДалі ненавидіти, дBmалі мовчати
GmПід вікнами твоїми залишCаючись лежати

GШкіра твоя, що ніBmколи не остудиться
GmЯ так і не звик до твоCєї відсутності
GЯ так і не вжився з Bmтвоєю неуважністю
GmЗ легкістю твоєю, жагоCю і несправжністю

GСпіви твої, від якBmих робилось тепло
GmГолос твій, що нагаCдував про пекло
GСпогади твої, що завжBmди лишались темними
GmДихання твоє, що робиCло з мене демона

GСерце твоє, поруйBmноване ножами
GmЛіжко в якому ми раCзом лежали
GСтрасті Христові, що насBmправді ще бувають
GmЗ такої любові жінокC і убивають

GІ кожного разу коли Bmїх відспівували
GmВідстрілювали і хCором підспівували
GНіби життя криміBmнальних ангелів
GmВичитували із церкоCвних Євангеліїв

GПереповідали їхнBmю історію
GmТемну, спотворену Cі нескорену
GПереписану, неBmдоговорену
GmНими самими вкоCтре повторену


|Приспів|

GІ кожного разу, коли воBmни зустрічалися
GmКоли сварилися Cі сперечалися
GВсе перекочувалоBmсь і не закінчувалось
GmІ кожного разу повітCря засвічувалось

GЗ очей виганяючBmи найменший сумнів
GmІсторія їхніх дивCних стосунків
GНе мала продовження Bmі жодного змісту
GmАле варта того, щоби Cїї розповісти


Оцінити цей розбір
Внески:
Юлія
Юлія
anonim