Наша єресь тримається на вірі,
Починаються зачистки в прямому ефірі:
Перші погроми, спалені пороми,
Витворюється лінія оборони...
Все, що і далі лишається з тобою –
Рваний простір для любові та бою.
Небо перетворюється на свинчатку,
Холодна війна починається спочатку...
Жар випалює балкони і тераси,
Демони звертають із нічної автотраси,
Підпалюють твою початкову школу,
Ставлять розп'яття серед танцполу...
Демон виростав серед друзів на бійні,
В демона рухи - навчені й повільні,
В демона серце - криваве і тепле,
Демон ридає і звертається до тебе:

Приспів:
Де твоя лінія Маннергейма?..
Де твоя лінія Маннергейма?..
Трофейна форма, місячна норма...
Заповнюється скаутами
Перша платформа...
Лінія відлучення, лінія болю,
Лінія, що тягнеться весь час за тобою...
Небесна Палестина, внутрішня Лівія...
Де твоя лінія?.. Ей, де твоя лінія?..

Світ проходить там, де ти стоїш,
Світ торкається найглибшої із тиш...
Світ виникає зі світла й пітьми,
Справжня історія твориться дітьми...
Повітря складається зі світла й води,
Далі відступати немає куди...
В повітрі ховається сорок голосів,
Час зламався, зупинився і осів...
Час втомився і нікуди не йде,
Затопленим лінкором зупиняє свій хід...
Де твоя лінія долі, де?..
Кому тепер від тебе передати привіт?..
Відданість складається з розбитих сердець,
Демон грає на армійській трубі,
Місяць підіймається холодний, як мрець,
Світить тобі, підспівує тобі...
З неба звалюється спека липнева,
Де проходить твоя лінія неба?..
Лінія пам'яті, лінія відриву,
Лінія, де хвилі перетворюються в кригу?
Птахи над тобою схожі на каміння,
Демонів пропалює сонячне проміння,
Сонце зліплене з трави та алюмінію,
Бог боїться заступити за лінію...
Де твоя лінія Маннергейма?..
Де твоя лінія Маннергейма?..
Трофейна торба, місячна норма...
Рветься по шву
Піхотинська уніформа...
Лінія відлучення, лінія болю,
Лінія, що йде все життя за тобою...
Чорне, випалене покоління,
Де твоя лінія?.. Ей, де твоя лінія?..

Приспів.