0
0

Озеро Лінія Маннергейма

GmВсі пам'ятають тBmе покинуте озеро
GmЗа містом. ЗовсімCm безлюдне по осені
Тихе навесні, невагоме у червні
Озеро, в якому тонули наречені

Gm Bm
GmВсіCm пам'ятають ту зарізану дівчину
Виловлену в озері. Нічого незвичного
Довге волосся, глибокі порізи
Рани, мов стигми, загострені риси

Gm Bm
GmЗбиCmлась під нігтями кров її убивці
Темне місто, печальні традиції
Ангели смутку завжди напоготові
Таких жінок убивають із любові


Приспів:

GmІ кожноBmго разу, коли вони зустрічалися
GmКоли сCmварилися і сперечалися
GmВсе пеBmрекочувалось і не закінчувалось
GmІ кожноCmго разу повітря засвічувалось

GmЗ очейBm виганяючи найменший сумнів
GmІсторіяCm їхніх дивних стосунків
GmНе малBmа продовження і жодного змісту
GmАле ваCmрта того, щоби її розповісти



Gm Bm
GmВсіCm намагалися побачити невидиме
Всі говорили, що вона була відьмою
Всі вірили у духів та у вічне спасіння
Жінки збивались на печальне голосіння

Gm Bm
GmВсіCm говорили, що вона була закохана
Що пам'ять про неї кимось глибоко захована
З усіх її коханців не залишилось жодного
Хто її убив, питали один одного

Gm Bm
GmХтоCm її любив, хто не міг її пробачити?
Хто її убив на останньому побаченні?
Хто озвався голосом у замкнутому просторі?
Хто її сховав у цьому чортовому озері?


Приспів:

GmІ кожноBmго разу, коли вони зустрічалися
GmКоли сCmварилися і сперечалися
GmВсе пеBmрекочувалось і не закінчувалось
GmІ кожноCmго разу повітря засвічувалось

GmЗ очейBm виганяючи найменший сумнів
GmІсторіяCm їхніх дивних стосунків
GmНе малBmа продовження і жодного змісту
GmАле ваCmрта того, щоби її розповісти


Gm Bm
GmБачCmити, як ти видихаєш повітря
Далі сумніватись, далі не вірити
Далі ненавидіти, далі мовчати
Під вікнами твоїми залишаючись лежати

Gm Bm
GmШкіCmра твоя, що ніколи не остудиться
Я так і не звик до твоєї відсутності
Я так і не вжився з твоєю неуважністю
З легкістю твоєю, жагою і несправжністю

Gm Bm
GmСпіCmви твої, від яких робилось тепло
Голос твій, що нагадував про пекло
Спогади твої, що завжди лишались темними
Дихання твоє, що робило з мене демона

Gm Bm
GmСерCmце твоє, поруйноване ножами
Ліжко в якому ми разом лежали
Страсті Христові, що насправді ще бувають
З такої любові жінок і убивають

Програш:
Gm Bm
Gm Cm


Gm Bm
GmІ кCmожного разу коли їх відспівували
Відстрілювали і хором підспівували
Ніби життя кримінальних ангелів
Вичитували із церковних Євангеліїв

Gm Bm
GmПерCmеповідали їхню історію
Темну, спотворену і нескорену
Переписану, недоговорену
Ними самими вкотре повторену


Приспів.

GmІ кожноBmго разу, коли вони зустрічалися
GmКоли сCmварилися і сперечалися
GmВсе пеBmрекочувалось і не закінчувалось
GmІ кожноCmго разу повітря засвічувалось

GmЗ очейBm виганяючи найменший сумнів
GmІсторіяCm їхніх дивних стосунків
GmНе малBmа продовження і жодного змісту
GmАле ваCmрта того, щоби її розповісти


Оцінити цей розбір
Внески:
Всеволод
Всеволод
anonim