GmІсторія починаєтFься підлітковим бунтом.
GmДоброї ночі всімF, вигнаним і забутим.
GmЧию любов богиF трактували як злочин.
GmДоброї ноFчі всім, Cдоброї Gmночі.
GmДобрих доріг усіFм, кого біси забули.
GmВсім, хто не ставF триматися за минуле.
GmХто підбирав клFючі до перемоги.
GmДоброї доFроги, доCброї ваGmм дороги.
GmІсторія тримаєтьFся сонячного боку.
GmЩороку оновлюєF течію глибоку.
GmЩороку ти з намFи – радосте і надіє.
GmІсторія діFє, чуєш, Cісторія Gmдіє.
GmІсторія тримає нFас із тобою, як набої.
GmМи пам’ятаємо Fвсе, ми обоє.
GmЧас починати всFе з нової сторінки.
GmПлачуть Fуночі покCинуті нGmами будинки.

Приспів:

GmІди з чорних дFоріг іC підвісних Gmмостів.
GmІ ти вже не чекFаєш рCятівних лGmистів.
GmКоли свіFтиться ніч -C гаряча іGm густа.
GmКоли ти Fзалишаєш зCолотіGm міста.


Кожні слова твої звитяжні й непереможні.
Доброї ночі вам – біженці й подорожні.
Порожні міста, з яких вигнали нашу свободу.
Я звик сприймати твою увагу, як нагороду.
Доброї ночі всім, хто нині ночує не вдома.
Неба, ніби плавця, торкає судома.
Потому буде втома, потому буде застуда.
Історія – така ненадійна споруда.

Історія прокачує нашу ранкову радість.
Історія вчить опиратись й не озиратись.
Я завжди сприймав, як образу, твою недовіру.
Хто визначить міру терпіння, хто визначить міру?
Мир усім, хто не має даху над головою.
Мир усім, хто має щастя говорити з тобою.
Сонце встає над підірваними мостами.
Наші міста завжди залишаться з нами.