Я з тих, хто носить вишиванку
Біля серця не для понту,
З тих, хто зна ім'я героїв
Від Шевченка аж до Гонти,
Тої нації,
Що били кілька віків поспіль,
Ті, що йшли у напад навіть,
Коли вдома тепла постіль.

Спиною до спини з братами,
Як вовки у зграї,
Ті, що боряться постійно,
Не бронюють місця в раю,
Ті для кого "українець" -
Не пусте слово і букви,
Ті для кого звуки гімну -
Це найкращі в світі звуки.
Я - Українець -
Це звучить для мене гордо,
Ті хто проти нас і мене,
Пошкодують про це згодом.
Всі хейтери готують
Мотузок і добре мило,
Моя милозвучна
Звучить гостро та не мило.

Готова диба для тих,
Хто проти України,
Вишиванка на тілі
Не для понту, а для діла.
Перчені слова жалять,
Переростаючи в ессе,
Я - Українець! -
І цим сказано усе!