Особливо ти красива, коли дзвонить мій будильник.
Ми ще спати не лягали, а вже заспівали півні.
Твоя постіль іще тепла і подушка тобою пахне,
В тебе закохались навіть у кімнаті ванній кахлі.

У твоїх очах потоне і Титанік, і Аврора,
Твоє серце дуже тепле, хоча ззовні ти сувора,
Я відходжу в оборону, ти обходиш мене з тилу,
Я складаю свою зброю – ти занадто особлива.

Ти особлива, значно краща за сузір’я феєричні,
Причарований тобою почуваюся незвично,
Ти приємна наче море, ми не заснем цієї ночі,
Будем вдвох неначе сови рахувать миті до сходу.
Прокинуся у обіймах, не повірю в своє щастя,
Почуття надто сильні не дадуть мені пропасти,
Чарівна твоя хода – оживають мертві квіти,
Цілунки як жива вода, радію як канікулам діти.

Особливо ти красива, особливо ти тендітна,
Твоя пристрасть незбагненна, як твоя внутрішня сила.
Я відходжу в оборону, ти обходиш мене з тилу,
Я складаю свою зброю – ти занадто особлива.