Уже навіки, друже, нам
Під шкіру вживлена війна.
І ми – чи хочемо, чи ні –
Під шкіру вживлені війні.

Де б не точився лютий бій
На кульці крихітній земній –
Лиш перший постріл прогримить,
Ми там опинимося вмить.

І шал завзяття, й біль утрат
Відріжуть нам шляхи назад,
І поведуть в атаку знов
Святі ненависть і любов.

І де б не пхався вгору з нір
Терору хорор – хижий звір,
Він нас вицілює щодень,
І саме ми – його мішень.

За нас понесли хрест покут
Ті люди в збитім літаку,
І жертв невинних крик і жах
Нас знову будить по ночах.

Настане час, настане день,
Коли імперія впаде,
І здохне люта звірина,
І закінчиться ця війна.

Та не скінчиться та війна,
Що в нашім серці, в наших снах –
Бо ту вкарбовано війну
У нашу зиму і весну.

...Уже навіки, друже, нам
Під шкіру вживлена війна.
І ми – чи хочемо, чи ні –
Під шкіру вживлені війні...