Літо-2006 Кирило Булкін

a                   (A7)     d 
Наше місто сьогодні – розпечений вулик,
      G7         C     H7      E7
Але бджоли від спеки уже не гудуть.
         a                d 
В нашім місті пророки принишкли, поснули,
     H7                 E7
І проґавили, втратили праведну путь.

     a                     d 
Псевдорух псевдомас, псевдодрайв дискотеки,
        G7         C           H7    E7
Навіть стінка на стінку – лиш псевдобої...
       a                d 
Нашим містом блукають понурі стратеги,
      H7                  E7
Що мізкують над змістом поразок своїх.

    a                  d 
Поглянь на побляклий, куций,
   G7                C     A
Обвислий на древку прапор!
   d              a 
Подумай: чого забракло
  E7          a 
У логіці революції?

Нарід хоче керунку, а бачить вагання,
Провід кличе вперед, та не вибрав мети.
Наше місто згорнулося в знак запитання,
І його вже, здається, не випрямити.

Сонце жовкне в прицілах стотрубних заводів,
Небо сивіє в сотнях димових завіс...
Суне сірий реванш! Ти вирішуєш: годі!
І, полишивши місто, рушаєш у ліс.

Потвори в твій слід плюються,
Вишкірюються сатрапи.
Ти знаєш, чого забракло
У практиці революції!

Ліс наповнить легені цілющим озоном
І відродженням віри в насиченість барв,
І закличе історія чорно-червона
Повернути містам неба синь, сонця жар.

В книзі герцю твою вже вкарбовано участь,
І офірну, святу наближаючи мить,
Додає тобі мужности чорна родючість,
     H7                 E7       a 
І червона завзятість у венах струмить!

Мільйони струмків ввіллються
В потік, що свободи прагне!
Й потужности не забракне
Оновленій революції!