Сніданок надто розкішне слово,
А тим більш обід...
Тут цент до центу складу і знову
Задзвоню тобі.
Хоч хвильку ще твій почути голос,
Небеса молю,
Комп’ютер знов обрива на слові,
А слово це – "люблю".

Не знати що поцілунком скріпить
І крилами обвійне, –
Яку завгодно платив би ціну
І ще би знати – чим.
А сумнів і серце – до незмоги,
І спливає час...
І кажуть видно усі дороги
Журби для нас.

А з вітром сніг на морозі лютім
Завіва вінок...
У цьому світі не бути
Нам з тобою двох...

У білім світі не бути
Нам з тобою вдвох...
У цілім світі не бути
Нам з тобою вдвох...