Я йшов кудись,
Але відкрила двері ти,
Так щиро й просто
Посміхнулася до мене.
А я мав необережність
Взяти вийти з твоїх очей
І за мить у моє серце
Увійшло синє море,
Що з колиски тебе в хвилі,
Обіймаючи, легенди повіло.
Там, де кам'яний ведмідь |
П'є солону синю воду! | (2)

І по життю,
Неначе вітер, пролетів,
Душа літала поміж
Київських майданів,
А холодною зимою
Я приїхав за тобою
В твій казковий теплий рай!
Я спинився біля моря,
Зачарований красою,
Під пісні чайчаних зграй!
Там, де кам'яний ведмідь |
П'є солону синю воду! | (4)

Там, де кам'яний ведмідь!..