Нехай у вас жовто сіра даль і промоклий вітер,
Вже одцвіла золота печаль бабиного літа,
Свою журбу чередою хмар навіває осінь,
Холодні краплі крізь промінь сонця летять із хмар.
Ніщо мене не хвилює так, як красуня осінь,
Що простягла поверх сірих хмар сонця чистий промінь.
Осінній ліс – чарівна краса неземної вроди,
Здійнявши віти, прийма від осені щедрий дар.

Приспів:
Опалим листям дерева плачуть:
Воно зліта у вирій
І відкружля в далечінь,
Неначе з птахами хоче у вирій.
І журавлине "прощай-прости"
Поміж хмари одзвеніло,
І листя пада, немов мости,
Щоб лишити шлях тільки до весни.

Із сірих хмар напишу "привіт", налітає холод,
Здіймає з малої гілки лист і пливе до долу,
Приймає лист мою журбу в повеселім літі,
Щоб потім піснею стала в серці моя журба.
Прийдешній день принесе вітри і холодну зиму,
І білий сніг поверх жовтих квіт на ліс наплине
Та через зиму, через весну і майбутнє літо
Я знов чекаю на осінь і на її дива.

Приспів