За горами, за ланами,
На прадавній стороні
Є морем юнна пана
У буй тура на спині.
Її очі - зорі ночі, |
Її подих - птаха злет, |
Її коси - срібні роси, |
Її уста - дикий мед! | (2)

Панна зорить мореві й гори
Цвіт майбутніх тисяч літ,
Її діти, наче квіти,
Гріють світлом цілий світ.
Її сини морем синім |
І зорями попливуть, |
Її доні на долоні |
Свої сни принесуть! | (2)