Вступ: E Am Em E Am B Em (x2)

   EmІз полону, з-під B7ІзмаEmї- D лу
   ВGели козачDенькEmи 
   В Eясні зAmорі, нEmа Вкраї-E ну |
Am B Em | (x2)
Братців дорогеньких. |

Отаман каже жартома:
"Чом не раді йти, братці милі?
Може далі йти сил нема, |
То повертай до Ізмаїлу!" | (x2)

А сто братців засміялись,
Інші сто сказали:
"Ми жіночок-вражаночок
Й діточок лишали.
Там жіночок-вражаночок
Й діточок лишали.

Одпустіть, жалкувать не будем,
За дніпровськії плавні,
Навік бачить вже забудем |
Землі православні". | (x2)

Зміна тональності: C#

   В F#mотамана C#7очі-хмF#mа-  E ри,
   КрAівцею налEитF#mі: 
   "НF#у йдіть, плBmодіть F#mянича-F# рів, |
Bm C# F#m | (x2)
Бісовії ді- ти!" |

Зміна тональності: B *

І коли закурився шлях,
Запорожці коней вертали,
Зі сльозами на очах |
Козаки своїх рубали. | (x2)

Програш: E Am Em E Am B

Із полону, з-під Ізмаїлу
Вели козаченьки
В ясні зорі, на Вкраїну |
Братців дорогеньких. | (x2)

Програш: E Am Em E Am B Em (x2)