Ой горе тій чайці,
Тій чайці – небозі,
Що вивела чаєняток
При битій дорозі.

Ой горе дівчині,
Що вірно любила.
Як поїхав, та й пропав десь,
Діждатись не стало сили...

То не турки, не татари,
У полон дівчину взяли:
Обіцяла дочекатись,
Та й другому себе віддала.

Гей, юначе, хлопче милий,
Не спіши вертать додому –
В хаті і на серці пустка
І не потрібен ти там нікому.

Розвертай коня у поле,
Ніч поможе все забути...
А чайка квилить, чайка плаче...

Що було, те не вернути...
Ніч поможе все забути...
А чайка квилить, чайка плаче...
Що було, те не вернути...