Мені приснився дивовижний сон,
Чудовий, кольоровий, ніжний сон,
Неначе я малюю уві сні
Небачену красуню на стіні.
Малюю вуха, очі і вуста,
І зачіску у вигляді хвоста,
І апетитні груди - номер шість,
Малюю голу бабу в повний зріст.

Кохана, незнайома, незнана,
Незабутня, неждана,
Незрівнянна моя.
Кохана, Анжеліка чи Жанна,
А, можливо, Зоряна, -
Ти ж була, як жива.

А я малюю пару голих ніг,
Засмаглих, довжелезних і прямих,
Малюю життєрадісний пупок
І кожен нігтик, кожен волосок.
Намалював і відступив на крок,
Мені забило дух, у мене шок -
На штукатурці вроди еталон
І в цьому місці обірвався сон.

Кохана, незнайома, незнана,
Невідома, неждана, незрівнянна моя.
Кохана, моя квітка духмяна,
Почуттів ікебана - ти ж була, як жива.

Шукаю по під'їздах і дворах,
По туалетах і по парканах,
Не пам'ятаю на котрій стіні
Намалював кохану уві сні.

Кохана, ані разу незнана,
На стіні мальована, незрівнянна моя.
Кохана, - камасутра, нірвана,
Ой, дана-ж моя дана -ти була, як жива...