Коли з пронизливим плачем
На світ з'являється людина,
Дбайлива лікарка ключем
Тугу накручує пружину.

Який чудовий механізм,
Наш організм, наш організм,
Який солідний в нього звук -
Тук, тук, тук, тук, тук, тук, тук.

Живемо затишно і зручно,
Для нарікань нема причини,
Завжди лежить в кишені ключ
Разом з ключами від машини.

Який надійний механізм,
Наш організм, наш організм,
Лиш раз заведений як слід
Він ходить майже сотню літ.

Коли ж приходить день сумний
І розкрутилася пружина
Не влазить ключик рятівний
Ні в рот, ні в вухо, ані в спину.

Який нездалий механізм,
Наш організм, наш організм,
Не допоможе більше ключ
Крути собі хоч обіруч,
Лиш молотка прощальний стук:
Тук, тук, тук, тук, тук, тук, тук...