Він в болото не лізе, хоч поруч з ним часто буває
І мав би, мабуть, з того зиск,
Він живе в очереті й хорали з жабами співає
Під мишачий писк.
А втім миші для нього не просто сама метушня
І ласий шматок,
Він з жабами й мишами давно полюбляє навмання
Пускатись в танок.

Очеретяний кіт має довгий рудий хвіст,
На тім хвості танцюють жаби й миші твіст.
Та є одна журба у нашого кота,
То з рудими очима чорна, чорна кіска,
А втім журбу його вгамує з жаб жабо,
Чи, може, й просто, просто мишей низка.
Йому ж шкода тих жаб, з мишами просто жах,
Не хоче він, не стане він робити з них намиста.

Бо він ні,.. не тварюка, хоч й таких поруч має:
Муркочуть весь день.
Він живе в очереті й співає
З жабами й мишами пісень.
Він збере своїх друзів,
Помахає тій звабливій красуні з рудими очима хвостом,
Жаби, може й не кіска,
А з рудими очима мишей не бува загалом...
Проте, як не крути, але ж це таки клас
Танцювати, хай навіть над прірвою,
І не лізти з рудими кицьками в болото,
А бути чудовим котом!..

Очеретяний кіт має довгий рудий хвіст,
На тім хвості танцюють жаби й миші твіст.
То хай іде журба від нашого кота,
А вірних друзів – жаб й мишей –
Не вартий жоден блиск оманливих рудих очей...