А я тебе нікому не віддам,
Я тебе ніколи не віддам.
Я тобі про все говорила,
Я тебе споконвіку любила.
Для мене ти – дотик ніжної руки,
А я – лише купайлівські вінки.
Тебе моя мелодія несла,
У тобі я світанком проросла.

Де виляном простеляється туман,
Де росяно – проросте трава-дурман.
Там молодість загубилась у гаю,
Там слід ховався на плаю.
А ти самотній вересневої ночі
Задивився тій зірці у очі.
Вона тебе не полюбила,
Бо далеко на небі між хмарами жила.

До тебе я через гори перейду,
У тобі я свою відповідь знайду.
А хочеш – кригою на річці стану
І навесні в тобі відтану.
А я тобі розмалюю душу –
Обіцянку свою не порушу.
Стану я тобі оберегом –
Берегом на тому боці неба.