Ми знов зустрілись. Ти мовчиш.
Вагаюсь: діяти?, питати?
До біса! Я беру хутчіш
Тебе за ручку привітати.

Відчуй тепло моїх долонь!
Як б'є на спалах моє серце!
Займись! Або вгамуй вогонь
Отруйним словом, що найменше!

Скажи мені, що я – не люб,
Що ти мене і не кохала,
Що по-любові був твій шлюб
І ти про це не шкодувала,

Скажи, що я був "хлопчаком",
А ти – екстравагантна жінка:
На почуттях моїх нишком
Зіграла і – "Твоя зупинка!"

А я в очах все бачу "Так!"
Протистояти їм не в змозі,
І чари губ не йдуть ніяк,
І я цілком у мрій в облозі:

Де я – щасливий чоловік,
Твоє кохання воскресає,
Любов єднає нас на вік...
На жаль, її в тобі... немає!