Ой, удосвіта пройдуся стежиною,
Прожену холодну втому над річкою,
Наворожу людям сонця щасливого,
Може, скажуть, що ходив недарма.

Розіб'ю собі я долю на іскорки,
На купальському їх вигрію вогнищі,
І розвію по шляху по Чумацькому
Може, скажуть, що горів недарма.

Приспів:
Будуть зорі, мов узори, вгорі
І розкажуть, що не дарма горів,
Тихим голосом, мов колосом жнив, |
Нашепочуть, що недарма прожив... | (2)

Ой, удосвіта пройдуся до берега,
Джерело відкрию звуками срібними,
Я прийду до тебе з квітами ніжними,
Розказати, що ходив недарма.
Закохаюсь, упаду насіниною,
В небо виросту високою кроною,
Тінь у полудень зів'ю над дитиною,
Може, скажуть, що любив недарма.

Приспів.