Схилився ранок на моє плече,
Зозулі голос починає літо.
А небо пахне сонцем і дощем,
І вітром...
Вузькі стежки сповиті споришем,
Повітря розфарбоване у світло,
А ми умиті сонцем і дощем,
І вітром...

А вітер – є вітер, блукає по світу,
Впіймати дарма...
А вітер – є вітер, літає по світу,
Був – і нема!

Час, мов пісок, між пальцями тече.
І душі теплим спогадом зігріті,
А щастя пахне сонцем і дощем,
І вітром...
Це щастя хочу пити ще і ще,
І від любові хочу захмеліти,
Цілунки пахнуть сонцем і дощем,
І вітром...

А я, наче вітер, блукаю по світу,
Впіймати дарма...
А я, наче вітер, літаю по світу,
Був – і нема!