В садах уже листя осіннє палять,
І жовтень вітрами у двері постукав.
Я вивчив дитинство своє напам'ять,
Тепер читаю його онукам.

То дощ, то морози, то сонце, то хмари,
То радість, то смуток заходять до хати...
Вивчаю напам'ять батькову старість,
Тепер її буду собі читати.

Світанок на небі – від краю й до краю.
І літо у вирій понесли лелеки.
Біжу за роками – і не встигаю...
Я іще тут, а вони вже далеко...