Життя всміхається мені.
Я долі іншої – не хочу
І розпалю свої пісні,
Немов багаття, серед ночі...

Вже сивина торкнулась скронь.
Вже скоро душу нести Богу, –
Чи зміг зігріти мій вогонь,
Чи освітив комусь дорогу?

Знов губи обпекли слова,
І стало в грудях серцю тісно...
Це значить, у душі зійшла,
Неначе сонце, тиха пісня...

Ні, я не сумую, ні!
Лиш тільки за щастя
Щиро дякую долі.
Ну хто сказав, що це мої пісні?!?
Це – радощі мої і болі...