На галявині стрибали довгоногі коники,
Сюр, сюр, сюр, сюр, сюр, сюр, коники,
Та їх раптом налякали товстоногі слоники,
Зупинилися, спізнались і забава розпочалась.

І вже слоники, слоники стрибають, як коники,
І сюрчать, як коники, товстоногі слоники,
І сюрчать, як коники, товстоногі слоники!

Біля річки випасались прудконогі коники,
І-го-го-го-го, коники.
Їх раптом налякали товстоногі слоники,
Зупинилися, спізнались і забава розпочалась.

І вже слоники, слоники бігають, як коники,
І іржуть, як коники, товстоногі слоники!

В яр холодний придибали коники-будьоники,
Как родная меня мать, ать, коники-будьоники,
Та зустрілили чучупаки, потовкли, як слоники,
Ох, кололи і рубали, та, мабуть що, було мало,
Бо знов топчуть наш рідний край бісовії коники,
Плодяться, як кролики і творять законники,
Тож по мандату їм і на шию камінь,
Ше й кіло коси, прощавайте, амінь!