Вкинули листа тобі
Чи то весни чи осені
А думки непрошені
Може його, може її
Йшла за листоношею
Бачила вітром шлях
Стежка вустами кошена
Може його, може її

Так вірила-кличуть тебе назавжди
Туди де він, де вона
Назавжди назавжди
Назавжди-завжди
Казали-мало тепла знала-віддала
Давали клятви дарма, за пусті слова їх
Дощ на очах, на столах та танцював
Довго не стихав...