Знав, все те що мав ти від людей завжди чекав
Дивився в серце своє й бачив в інших те ж
З падіння кликав їх в політ та час настав
Лаштувати і собі ці крила простору без меж
А пір’я з сузір’я добра

Та зорі прозорі не дарма
Все сняться і сняться тобі
Взамін емоцій порцій, що пусті
Я на поміч до тебе йду
Малювати буду біду
Зв’яжуть лапи тоді біді
В медитації фарби
Я на поміч до тебе враз
Не лякайся, як стане час
Пам ятати одне лиш слід
Це ім я, що дає прохід
Безсилим всяк стає на кого пада гнів
Прозріння мить, бажання хіть – чого жадав
Свідомоповний чи в безтямі, як ладнав
Крила сили, крила волі, крила віри, крила снів