Вже
Невже
Тунелю дорогу обірвано-гайда назад
Та
Проста
Проявлена істина втримана в його сльозах
Дивно зимно
Біль
Тобі
Нагадував, згадував, вказував, що все дарма
Зір
Як звір
Чіплявся, кидався та плазував-тікав з ярма
Серед нестриманих гріхів поміж небажаних снів
Біля свого та тільки не свого
Серцем ковтаючи тепло вперше за сотні років
Розум заліг на дно й чекав його
Як можеш чекай його
Не звертай і не шукай нічого
Як вмієш чекай його
Не тікай і не ховай від нього