Згадай мені, скрипалю, ті роки,
Що відлетіли в ірій, як соколи.
В моєму серці струни натягни,
Щоб я не забував про них ніколи.
Нехай солодко-малиновий дзвін
До щему мою душу огортає...
О, збаламуть, скрипалю, часу плин...
А скрипка хай не плаче, а співає...

Приспів:
А скрипка плаче, а скрипка тужить,
Мов голос долі.
Смичок виводить мінорне соло,
Аж гаснуть зорі.
Сумні світанки, холодні ранки
Зайшли в тумани...
Любистку зілля десь загубилось
За океаном...

І хоч життя все прибавляє літ -
Не зачиняю я душі віконце,
Бо ще моєї долі самоцвіт
Виблискує і тягнеться до сонця...
Я дихання мелодій чую зов,
І серце, як колись, від щастя мліє...
Заграй мені, скрипалю, про любов...
Розвій мій сум... й загублені надії...

Приспів. (2)