Знов рояться думки,
Не дають мені спати:
У весну запашну,
Мов на крилах, несуть.
Де малому мені
Кожен день був як свято
І не знав я тоді,
що роки не вернуть.

Приспів:
А вони, мов сполохані коні,
В синю даль все летять і летять:
Загубіть хоч "на щастя" підкову,
Як уже не судилось назад...
Загубіть хоч "на щастя" підкову,
Як уже не судилось назад...

Рідне миле село,
Ти у серці до нині,
Хоч давно на цім світі
Без тебе живу.
Споришем заросли
Ті дитинства стежини
Безтурботні літа
Відійшли за межу.

Приспів:
А роки, мов сполохані коні,
В синю даль все летять і летять:
Загубіть хоч "на щастя" підкову,
Як уже не судилось назад...
Загубіть хоч "на щастя" підкову,
Як уже не судилось назад...

Чом весна відцвіла -
В кого ж маю спитати?..-
Вже й у літа мого
Не такі кольори.
Чом рояться думки,
Не дають мені спати
На дорогах крутих,
На шляхах чужини?!

Приспів:
А роки, мов сполохані коні,
В синю даль все летять і летять:
Загубіть хоч "на щастя" підкову,
Як уже не судилось назад...
А роки, мов сполохані коні,
В синю даль все летять і летять:
Загубіть хоч "на щастя" підкову,
Як уже не судилось назад...