Є у мене внучок – карі оченята
Чарівна усмішка, брови, як у тата
Носик, як у мами, вушка, як у бабці
І такий, як в мене, лиш мізинчик – пальчик.
Він такий збитошний і непосидющий,
Не спочине хвильки – хлопчик всюдисущий.
Щоби не побачив, все бере до ручок,
Не дасть задрімати дідові онучок.

Приспів:
Юрчик, він зветься – Юрчик.
Найкращий в світі – то мій онучок.

Мама всі шухляди шнурком зав’язала,
Все, що можна, в шафу від нього сховала.
Та йому забавки – всі ці перепони,
Якщо він надумав – все одно нашкодить.
Бабця зрання тісто спритно замісила,
Юрчик це побачив і взявся за "діло":
Поки вона в ванні, ще прання мочила –
Він до тіста вилив дідове чорнило.

Приспів

Внучок мій – гарненький, що й не описати,
А картини з нього можна малювати.
Всі знайомі кажуть, – правда, не хвалюся,
Що він, як дві краплі, схожий на... дідуся.

Приспів