Мелодія вітру
Мені нагадала ті очі,
І бризки шампанського,
Що розлітались, мов шал.
По білому платті
На тілі бездонної ночі,
По жовтих трояндах,
Які я тобі дарував.

Приспів:
Той спогад, як острів
В далекому синьому морі,
Розвіяний вітром
Прозорих рожевих вітрил.
Солодкими мріями
Лине у Всесвіт, між зорі,
Злітає пір’їнками
Чистих незайманих крил.

І знов пригадались
Обійми, палкі поцілунки.
І те, як топились ми
В вирі стрімкого життя.
І долі найкращі, святі,
Незабутні дарунки –
Шаленство кохання
Й любові святе почуття.

Приспів