Пізня осінь Василь Дунець

Текст пісні

  • Текст пісні Діана
Глибока осінь у садку,
Кружляє листя у танку
Під вітру дужого сльозливі завивання.
І пригадалися мені мого кохання давні дні,
І мить коротка нашого прощання.

В ту осінь давну повернусь,
"Коханий, я не забарюсь" –
Сказала ти і відпустила мою руку.
Якби ж знаття, якби – знаття,
Що не на мить, а на життя,
На все життя розтягнеться розлука.

Холодні дні, холодні дні,
Ви не дошкулите мені,
Бо у душі і так тепла вже не зосталось.
Багряним листом замело
І все найгірше, що могло
В моєму трапитись житті, давно вже сталось.

Для мене осінь від тих пір,
Як лютий ворог, хижий звір,
В осиротілім серці будить давню муку.
В німому докорі літа,
Мабуть, все б сталося не так,
Якби тоді не відпустив я твою руку.

Глибока осінь у садку,
Кружляє листя у танку
Під вітру дужого сльозливі завивання.
І пригадалися мені
Мого кохання давні дні,
І мить коротка нашого прощання.

Оцінити цей розбір
Внески:
Діана
Діана
anonim