Як швидко, батьку, роки пропливли,
Літа рясні й квітучі, юні весни.
І дні, коли молодші ми були,
Знов у глибинах пам’яті воскресли.
Удвох, з тобою сядем за столом,
Хай спогадами нам всміхнеться хата,
І, як колись, наповниться теплом,
Бо маєм, що згадати й що сказати.

Приспів:
О, рідний батьку,
Ти приносив у дім світанки
І день новий стрічав біля воріт.
Мене в дорогу виряджав ти зранку,
Благословляв добром в широкий світ.

Твої літа вже сріблом зацвіли
І в мене сивина лягла на скроні.
Недавно, ми разом усі були,
Та роки наші, мов шалені коні.
У тебе внуки, в мене діти ще –
Несуть поміж людей наш рід по світу,
А в серці чуєш, батьку, тихий щем,
Та зацвітуть сади, бо сонце світить.

І знов нам усміхається весна,
Все повертає до життя з любов’ю.
По вінця, батьку, наллємо вина
І вип’ємо до дна і за здоров’я.
Тож дай нам, Боже, по життю ще йти,
І довгою нехай буде стежина.
Бо поки в мене є на світі ти,
То доти я ще син і ще – дитина.

Приспів (2)