0
0

Буде нам з тобою що згадати Тарас Чубай




Буде нDmам з тобоюA7 що згада-а[Dm-C]ти       F 
Після довгих збаCвлених ночейF.
Вивчив D7я далекий звук гарматGm7ний
І тривC7ожний блискA7 твоїх очей. Dm    (D7)    

ТвоїDm очі – квітA7и темно-си-и[Dm-C]ні       F 
На узбіччі раCдісних доріг.F 
Чи зустрD7інемось з тобою зновGm7у  
На своC7їх дорогаA7х бойових? Dm    (D7)    

Будуть стDmрільна розрA7иватись глу-ух[Dm-C]о       F 
І дрижати в виCбухах земля.F 
Вийдеш тD7и в ту сторону – послухGm7ай,
Де в багрC7яних полуA7м'ях поля.  Dm         (D7)    

І почDmуєш грізA7ну борню во-о[Dm-C]лі,       F 
І вкриється кроCв'ю битий шляхF.
Будуть хлD7опці йти суворочолGm7і  
В сірувC7атих, начеA7 ніч, рядах. Dm    (D7)    

І пройдDmуть вони бA7езмежним кра-а[Dm-C]єм       F 
Крізь руїни сCіл, дерев і травF.
І напеD7вно, ти тоді згадаєGm7ш, 
Хто любоC7в і мужA7ність поєднав. Dm      (D7)    





Оцінити цей розбір
Внески:
Ніна
Ніна
anonim