Вчора вдосвіта
Прийшла до мене постать
Голосу мойого,
І до порогу стелилося при ній
Відлуння тінню.
То вона запитала у тиші:
- Що в ній заснуло?
То вона запитала у грому:
- Що в нім збудилось?
А потім до вікна підійшла
І до дерева мовила:
- Доброго ранку, зелена пташко!
Чи не втомилась ти всеньке літо
Понад хатою літати?
Сядь на підвіконня -
Я пшона тобі винесу,
Зелена пташко,
Зелена пташко...

Вчора вдосвіта
Прийшла до мене постать
Голосу мойого,
Голосу мойого...