0
0

Повіяв вітер степовий Тарас Чубай




ПовEіяв вітер степовийB7
Трава вся похилилаEсь,E7  
В боюA впав молодий козакE,
ДівчB7ина зажуриласьE.  (E7)    

Він бEув ще хлопець молодийB7
Його б лишень кохатиEE7  
Він впAав, мов той сухий листокE,
ПовB7ік буде лежати. E  (E7)    

ЛетиEть ворон з чужих сторіB7н,
Та й жалібненько крячеEE7  
ВставаAй, козаче молодийE,
ТвоB7я дівчина плаче. E  (E7)    

«Не плаEч, дівчино, не тужиB7
Голубко сизокрилаEE7  
Не веAрнеться вже милий твійE,
CираB7 земля накрила.»E  (E7)    

ЗаплаEче мати не одна.B7  
Затужить чорнобриваEE7  
Бо нAе одного козака,E 
CираB7 земля прикрила. E  (E7)    





Оцінити цей розбір
Внески:
Микола
Микола
anonim