Серед степу широкого,
Попід гаєм скраю,
Там стрілецька могилонька |
Забута стояла. | (2)

Мала, мала, невеличка,
Поросла травою,
Хрест дубовий похилився |
Із горя до долу. | (2)

Пасла дівча три корови
Попід гаєм скраю,
Поглянула на могилу - |
Заплакала з жалю. | (2)

Поплакала, поплакала
Ще й квітів нарвала,
Із братчиків, із дзвіночків |
Віночок сплітала. | (2)

Сплела вінок гарнесенький
Із цвіту живого,
По-квітчала могилоньку |
Стрільця січового. | (2)

І братчика спом'янула,
Що десь згинув в бою,
Що десь його поховали |
У чистому полю. | (2)