Прощавай, мій рідний краю,
Моя Україно!
Прощай, саде, саде-винограде,
Молода дівчино!

Бо я їду в степ широкий
Слави здобувати,
І та й про тебе, моє серденятко,
Буду споминати!

Ой, у горах, у Карпатах,
Там вітер лютує.
Б'ються стрільці на горі Маківці,
Аж ся світ дивує!

А Олена Степанівна
Ранених курує,
Вона рани, рани промиває
Та ще й бандажує.

Бандажує й завиває
Стрілецькії рани,
Ой, то була гарна Степанівна,
Ще краща від мами!

Гарна її мати була,
На світ породила,
Що Олена Степанівна
Свій край боронила!

Ой, у горах, у Карпатах,
Там вітер лютує.
Б'ються стрільці на горі Маківці,
Аж ся світ дивує!