У дні весняні, дні осінні
Ти, серце ьідне, не смутись.
Отут, в низенькій цій хатині,
Моя любов жила колись.

Як проводжала, виглядала,
Як ми журилися в дворі,
Крізь сльози очі твої сяли,
Як день весняний на зорі.

Як подавала воду пити,
Немовби серце віддала.
І знову бачу теплі віти
І рідний сум твого чола.

І сняться очі ті дівочі,
Хай спогад милий промайне,
І все здається: в темні ночі
Ти ждеш мене, ти ждеш мене.